22 жовтня 2026 року на Факультеті української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка відбулася Всеукраїнська наукова конференція з міжнародною участю «Моделі мовного простору України і Європи».
Співорганізаторами наукового форуму стали Інститут української мови НАН України, Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Університет Григорія Сковороди в Переяславі, а також закордонні академічні партнери ‒ Університет Палермо (Італійська Республіка) та Краківський педагогічний університет (Республіка Польща). Захід об’єднав провідних мовознавців, викладачів, докторантів, аспірантів і магістрантів.
Участь у конференції взяли й науковці з Українського вільного університету (Федеративна Республіка Німеччина), Ньїредьгазького університету (Угорщина), Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного університету «Києво-Могилянська академія», Національного університету «Львівська політехніка», Національної музичної академії України, Західноукраїнського національного університету, Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, Закарпатського угорського університету імені Ференца Ракоці II (Берегове, Україна), Ужгородського університету та Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій.
Роботу наукового форуму відкрили вітальними промовами декан Факультету української філології, культури і мистецтва, доктор філологічних наук, професор Ірина Руснак та завідувач кафедри української мови, доктор педагогічних наук, професор Людмила Овсієнко.
У межах пленарного засідання провідні науковці представили доповіді, присвячені актуальним питанням функціонування української мови в національному та європейському вимірах:
Євгенія Карпіловська (завідувач відділу лексикології, лексикографії та структурно-математичної лінгвістики Інституту української мови НАН України) розглянула співвідношення живої мови та літературного взірця крізь призму тенденцій «орозмовлення» сучасних нормативних словників.
Павел Левчук (Інститут славістики Польської академії наук) висвітлив статус української мови в європейському просторі, схарактеризувавши її як мову мігрантів, успадковану або іноземну.
Олег Рум’янцев (Університет Палермо) презентував результати соціолінгвістичного опитування щодо сприйняття мовних звичок російськомовних співвітчизників за кордоном.
Наталія Кондратенко (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова / Київський столичний університет імені Бориса Грінченка) охарактеризувала комунікативну стратегію вербальної провокації в українському протестному дискурсі.
Анатолій Нелюба (Кременчуцька гуманітарно-технологічна академія) проаналізував позивні українських військовиків у системі антропонімійної термінології.
Михайло Вінтонів (член Національної комісії зі стандартів державної мови / Київський столичний університет імені Бориса Грінченка) представив сучасний стан і перспективи розвитку українського правописного стандарту.
Модераторами пленарного засідання були заступник декана з наукової роботи та міжнародної діяльності Факультету української філології, культури і мистецтва Тетяна Видайчук та доцент кафедри української мови Ірина Саєвич.
Наукова дискусія продовжилася в межах трьох паралельних тематичних лінійок.
Лінійка 1. «Актуальні проблеми сучасної мовної комунікації. Функціонування мови в часі та просторі» (модератори ‒ професор Олександр Стишов і доцент Наталія Лахно).
Учасники зосередили увагу на корпусному аналізі художньої прози, психолінгвістичних опитуваннях, асоціативному полі «Київ», стратегіях рекламних слоганів, медіадискурсі початку ХХІ століття, мовних маніпуляціях і протидії ворожим ІПСО. Також обговорили діахронійні мовні контакти та рукописні традиції.
Лінійка 2. «Соціолінгвістичні аспекти функціювання мови. Духовний та етнокультурний потенціал рідної мови» (модератори ‒ Ольга Шевчук-Клюжева та доцент Тетяна Вінтонів).
У центрі уваги були трансформації мовної свідомості українців в умовах екзистенційних викликів війни, процеси дерусифікації та деколонізації міського топонімікону, мовна стійкість внутрішньо переміщених осіб і біженців за кордоном, мовні практики українських спільнот у Чехії та Німеччині, а також функціонування мовних ідеологій у цифровому середовищі.
Лінійка 3. «Мовні проблеми сучасної освіти. Лінгводидактичні стратегії навчання української мови як іноземної» (модератори ‒ професор Станіслав Караман і доцент Тетяна Горохова).
Учасники розглянули питання культури фахової мови докторів філософії, інтерактивної компетентності майбутнього вчителя в комунікативному просторі уроку української мови, використання методики гейміфікації та проєктної технології в освітньому дискурсі, реалізації міждисциплінарного підходу у підготовці фахівців із прикладної лінгвістики, залучення військового контенту на уроках у школі, а також презентували досвід викладання української мови як іноземної в Німеччині та Угорщині.
Конференція засвідчила високий рівень міжінституційної та міжнародної співпраці, а змістовні дискусії підтвердили актуальність представлених досліджень для зміцнення позицій державної мови. За підсумками форуму учасники окреслили перспективи подальшої наукової взаємодії та реалізації спільних дослідницьких проєктів.
Деталі заходу містить програма конференції.
